Четвер, 29.06.2017, 09:21

 

Форма входу

Календар новин
«  Листопад 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Відвідувачів: 0

Головна » 2008 » Листопад » 7 » ЛЬВІВСЬКИЙ ШТУРМ ПОКИ ЩО ВИТРИМАЛИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ШТУРМ ПОКИ ЩО ВИТРИМАЛИ
13:07
Кубок аматорської ліги.Фінал
 
ФК "Галичина" (м.Львів) - ФК "Ірпінь" (с.Гореничі) 0:0
Кам'янка-Бузька, 2 листопада. 15.00. Стадіон "Над Бугом". 1 000 глядачів.
 
Судді: О. Бондар, Ю. Маніло, А. Папірович (усі Хмельницький).
Делегат ФФУ: Я. Королюк (Тернопіль).
 
Львів: Литвин, Маєвич, Павлюк, Огаль (Костюк, 90), Шуга, Іваник, Михайлів (Кухар, 84), Тиркало (Бей, 75), Фамуляк, Михальчук, Личак. Тренер: Павло Котовенко.
 
 Гореничі: Ковтун, Безсмертний, Іллічов, Дмитрулін, Тросковський, Цихмейструк (Косовський, 79), Магда (Пелах, 73), Коновалов (Арановський, 90+2), Сидорчук (Уляницький, 53), Коротецький (Лисак, 88), Нагорняк. Тренер: Вадим Шельменко.

 

До фіналу розіграшу другого за рангом трофею серед любительських колективів — Кубка України — вийшли найкращі з найкращих на сьогодні команд: молода, амбітна "Галичина" (Львів) та "Ірпінь" (Гореничі), яка прославилась наявністю у своїх лавах надзвичайно досвідчених, за вітчизняними мірками, гравців.

Вибір місця проведення домашньої зустрічі для львівської "Галичини" — Кам'янка-Бузька — не випадковий, оскільки команда сформована з гравців, які виступали, до того, за місцеві "Карпати". Та й керівництво обох клубів у гарних стосунках, і "Карпати" люб'язно надають своїм колегам для матчів такого рангу домашню арену. А що в "Галичини" кістяк команди складають екс-карпатівці, то для них Кам'янка-Бузька, - як рідна. До того ж, щодо вболівальницьких апетитів районний центр — кращий варіант, аніж розбещений футболом (у хорошому сенсі) Львів.

Поле арени "Над Бугом" хоч і середньої якості, проте сам стадіон виглядає дуже зручним: є головний корпус з роздягальнями, суддівською кімнатою, радіоцентром, а трибуни повністю обладнані індивідуальними пла-стиковими сидіннями. А у нас, у професіональному футбольному господарстві, ще можна зустріти на стадіонах дерев'яні лавки...

Свідченням важливості матчу для обох команд є хоча б той факт, що стадіон "Над Бугом" був заповнений вщент, на матчі ж, окрім керівництва клубів "Галичина" та місцевих "Карпат", було присутнє ще й керівництво місцевої райдержадміні-страції. Примітне, що на аматорському рівні команда гостей "Ірпінь" надзвичайно серйозно поставилася до питання підтримки вболівальниками рідної команди: на стадіоні два сектори були за фанатами "Ірпеня". Клуб організував транспорт для виїзду. А це все-таки пів-України відстані. Це ще один факт, який додає честі командам щодо серйозності у підході до такої справи, як футбол. Не в кожній команді другої, а то й першої ліг зустрінеш таку увагу до своїх уболівальників.

Матч як розпочався, так і пройшов за ігрової та територіальної переваги молодшої і менш досвідченої команди "Галичини". З перших хвилин господарі націлилися на ворота суперника і вже до кінця матчу цілі не змінювали. За весь поєдинок три "мертвих" моменти господарі мали точно і рахунок на табло мав би бути 2:0 чи 3:0. А, крім того, була ще купа моментів, наближених до гольо-вих. Іноді через злагоджені дії оборони ірпінців, а більше через невезіння, місцеві глядачі так і не побачили таких потрібних і таких жаданих голів. Забігаючи наперед, відзначу, що кінцевий рахунок для гостей — навіть дуже прийнятний. Такі "зубри" вітчизняного футболу, як Дмитрулін, Косовський, Цихмейструк, Нагорняк та інші — усі вони справжні майстри м'яча, і навички грати у футбол нікуди у них не поділися. Гравці й демонстрували блискучу техніку. А ось у швидкостях молодим візаві програвали однозначно, а тому львівські футболісти швидко переходили центр поля і чергували то ривки у ближній бій із захистом та воротарем, то обстріл із дальньої дистанції. Юрій Михальчук, Григорій Фамуляк, Роман Личак упродовж усього матчу не давали спокою ані Андрію Ковтуну, ані Анатолію Безсмертному, який керував оборонною лінією ірпінців. Одним із небагатьох у складі гостей, хто закручував постійно коловерті у штрафному майданчику львів'ян, став Сергій Коновалов (той самий, відомий за виступами за "Динамо", "Арсенал", національну збірну України). І в дриблінг чудово йшов, і ударів по воротах намагався завдати якомога більше, і штрафних та пенальті частенько просив (теж, у принципі, елемент боротьби). Одним словом, був чи не найпродуктивнішим гравцем своєї команди. Ось лише партнери по команді здебільшого перебували на своїй половині поля, приділяючи увагу захисту, часом і не думаючи про наступ. Прикро, як для вболівальників "зірок" українського футболу, але мастита команда у першому таймі завдала ударів по воротах аж... один раз. Зробив це Сергій Коновалов — м'яч пройшов повз праву хрестовину.

Другий тайм за змістом мало чим відрізнявся від першого. Лише помінялися ворота. Ініціативою знову володіли господарі. Часом відверто не щастило: то удар із трьох метрів перед порожніми воротами був вище рамки, то м'яч, оминувши голкіпера вже котився у ворота, але пройшов повз них. Лише у другій половині другого тайму гості нагадали, що є ще порох у порохівницях, і провели відрізок часу аж до фінішу на рівних. Ще й потурбували кілька разів голкіпера львів'ян Назара Литвина.

Та до кінця матчу на табло так і залишилися нулі.

Поєдинок залишив багато питань до обох команд. До господарів — стосовно реалізації гольо-вих моментів. До гостей — стосовно створення атак. Львівський штурм ірпінці, можна сказати, витримали.

Зависло у повітрі й питання щодо переможця турніру. Зрозуміло, що на Київщині гра буде мати інший характеру. Якщо ірпінці вестимуть гру першим номером, не виключено, що досвід візьме гору. Якщо ж гра складатиметься у такому ж дусі (а галичани на виїзді будуть діяти, зрозуміло, зі ще більшою самовіддачею), може взяти гору молодість. Залишається чекати матчу-відповіді, який пройде у суботу в містечку Буча, що під Києвом. Принаймні, зараз можна сказати, що за грою на перемогу заслужили львів'яни, а перемогли (бо не програли на виїзді) представники Київщини. Хоча 0:0 — рахунок, який дає рівні шанси на успіх обом командам, львів'янам може навіть більше.
 
Післяматчеві інтерв'ю:
Віталій Косовський, гравець "Ірпеня":
- На полі була чоловіча, безкомпромісна боротьба. Якість поля залишає бажати кращого, на перший план вийшла ігрова дисципліна, тому і маємо такий прийнятний для нас результат. У нас ще попереду одна гра, а тому, переконаний, головне завдання - завоювати трофей - ми виконаємо.
-Очікували ви від львів'ян такої наполегливості забити будь що гол?
-Ми передбачали, що львівська молодь може нас дещо переважити за рахунок швидкості та індивідуальних якостей. Та ми зіграли дисципліновано в обороні і досягли у підсумку позитивного результату.
-Віталію, розкажіть для широкого кола вболівальників, чим ви зараз взагалі займаєтесь?
-Я зараз працюю у футбольному агентстві. За кілька секунд про цю роботу не розповіси.
-Це селекційна служба "Динамо"?
-Ні, в "Динамо" я вже не працюю. Певний час працював із юнацькими збірними, помічником Олександра Лисенка. Зараз перебува, так би мовити, у творчій відпустці.
-Тренерську кар'єру не збираєтесь розпочинати?
-Плани такі, звісно є Для цього я вчився на тренерських курсах, маю відповідну ліцензію, я її продовжував. Бажання тренерувати у мене величезне.
Павло Котенко, головний тренер "Галичини":
-Налаштовували команду на перемогу і дуже хотіли її здобути. Адже грали вдома, при рідних трибунах, розуміли, який суперник перед нами. Гольових моментів команда створювала чимало, але використати їх не змогла.Змістом гри ми задоволені, результатом-ні. Неприємний осад залишився. Якби виграли, настрій був би, звісно, кращий. Головне, що вдома на "нуль" зіграли. Тепер будемо їхати на Киїщину, щоб перемагати. Про інший результат не може бути і мови.
-У Бучі, напевно, гра матиме зовсім інший характер...
-Звичайно.Суперник буде грати першим номером. Команда дуже досвідчена, гравці якої пограли у справді великий футбол. Вік дається взнаки, але вони гратимуть вдома, а це означає, що будуть іти вперед. Та я впевнений, що ми дамо "Ірпеню" бій.
-Які будуть ваші головні козири?
-Я б не хотів їх розкривати.
 

 

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ,

спеціальний кореспондент

"Українського футболу".
 
За матеріалом газети "Український футбол" №125(2077) від 7 листопада 2008року
 

 

Категорія: Кубок аматорської ліги з футболу | Переглядів: 694 | Додав: Romario
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017