Недільного дня 26 квітня 2009 року в нас всіх був привід згадати…

…згадати померлих, випивши на могилі чарчину і закусивши її писанкою…

…згадати мужніх хлопців, що ціною власного життя рятували мільйони інших життів, кладучи 2 символічних гвоздічки до пам’ятника Правику в ірпінському парку…

…сотні вболівальників, що цього чудового теплого літнього вечора зібралися в Шпитьках на стадіоні був теж привід згадати…

…згадати минулі звитяги і знову насолодитися грою старих добрих друзів що повернулися в команду Шпитьок…

Повернулися Ваня Кравець і Сергій Васянович, разом з якими не лише пили пива сік і бігали за дівчатами навчаючись в Податковій Академії, а й грали за стару добру Шпитьківсько-Дмитрівську команду (шпитьківчани - Семикін, Омельченко, Шут, дмитрівці – брати Савченки та брати Хоменчуки, під проводом Кармаліти, Пилипенка та ін. відомих в районі футболістів).

Повернулися після дворічного «відрядження» в Петрівський «Зеніт» людина-легенда (що в свої 42 дасть фору багатьом молодим) Альберт Нікітін та пляжно-футзальний бомбардир Сергій «Мєля» Мельник.

З’явився також після півторарічної перерви голеадор-гренадер Сергій Тищенко, який в сезоні 2007р зміг провести лишень 2 матчі (але забив в них 4 голи).

Серед втрат – перебуваючий в пошуках себе і власного его – Сашко Сумін, та ще одна, але «вагома»  (якщо поставити його на ваги) – зісланий в другу команду Сергій Шут.

То ж в гарному настрої і пам’ятаючи те як «Фанат» возив нас мордою по газону в матчі другого кола минулої першості Шпитьки вийшли на гру.

Склад:

Матч розпочався з атак Фаната. Боярські футболісти перші 5 хвилин закрили шпитьківчан на їх половині, подали три кутових, але до небезпечних моментів справа так і не дійшло…

…Шпитьки схаменулись лишень на 7-й хвилині, коли Сіма бив штрафний метрів з 35 – м’яч просвистів над поперечиною…

…далі господарі, що грали в 3,5 форварди (все-таки важко назвати Омельченка Р опорним півзахисником) увімкнули швидкості й почали розхитувати оборону гостей.

10-та хв. – удар Мєлі з кута штрафного – голкіпер в карколомному стрибку  витягує м’яч з під перекладини і переводить накутовий. Семикін його подає, а Черновол на дальній стійці тілом вносить його у ворота. 1:0.

Після цього атаки господарів не затихали… Шпитьки атакували всієї командою, активно підключалися крайні захисники, на всі стандарти до чужого штрафного ходили центральні.

15-та хв. – черговий гарматний постріл Мєлі по діагоналі, метрів з 40. Воротар не без труда дістає кульку з під поперечини, переводячи на кутовий. Черговий кутовий, знову боротьбу виграє Чортік – круглий проходить поруч зі стійкою.

Фанат огризнувся лиш на 19 –й хв. – пробили небезпечний штрафний з кута штрафного  - вище воріт.

24 – та хв. – Омельченко Руслан бив з розвороту з лінії штрафного – заслабо…

34 – та хв. Шпитьківчани застосували пресинг. Семикін відібрав м’яч біля кута штрафного майданчика гостей,відпасував Снісаруку, той далі на Чортіка, а той на інший кут штрафного на Краву. Іван з метрів 15 точно пробив у ближній верхній кут. 2:0.

До перерви було ще пара гарматних пострілів Мельника – але мабуть Сергій приберіг голи для наступних поєдинків.

По перерві в складі Шпитьок замість опорного півзахисника вийшов ще один форвард - Тищенко. За перші 10 хв Сергій зробив два дотика м’яча… Але які…

49 хв – кутовий, підставлена голова – 3:0.

55 хв – пас в розріз від Черновола, вихід віч-на-віч з воротарем – 4:0.

І можна було спокійно йти пити пива сік за здоров’я адміністратора команди Тимченка Олексія, що днем раніше пов’язав свою долю з дівчиною Юлею.

Але перед голами, на самому початку тайму був епізод, який заставив глядачів аплодувати стоячи – після подачі кутового Чортік бив в падінні через себе – сильно, точно, але нажаль влучив у захисника…

Фанат огризнувся лиш раз – на 52-хв був небезпечний удар з меж штрафного – Глушковський відбив.

Матч закінчився оплесками, вітаннями та грандіозною п’янкою до ранку.

…ось така моя творчість J