Футбол у Бучі люблять, і тому досить прискіпливо ставляться до гри
нашої основної команди — ФК «Буча». Про бучанських футболістів та
перспективи команди головний редактор «Бучанських новин» розмовляв з
футбольними спеціа-лістами Геннадієм Мамоновим та Валентином Басалаєвим.
— Що ви можете сказати про основну нашу футбольну команду — ФК «Буча». Г. Мамонов:
— Про команду, яка зараз грає у матчах чемпіонату Києво-Святошинського
району говорити поки що рано. Команда повністю нова за складом. Зараз
приходять нові гравці, але й цей склад команди не остаточний. Зараз ми
взяли нових футболістів і зараз ми за ними спостерігаємо: як у процесі
тренувань, так і в процесі гри. Вони ще зовсім «сирі». У другому колі
змагань ми будемо підсилювати склад і робитимемо більш сильну команду.
І хоча зараз наша команда займає останню сходинку у турнірній таблиці,
але всі ігри були досить наполегливими: 1:2, 0:1. Плюс — вкрай
негативне суддівство. Кваліфікація суддів є вкрай низькою і не підлягає
жодній критиці.
А щодо команди, то тренувальний процес значно
покращився з приходом на посаду головного тренера Віктора Удалова.
Велика подяка за допомогу і Валентину Басалаєву. Команда з кожним
тижнем набирає обертів. Я думаю, що у цієї команди є велике майбутнє. А
загалом, було б непогано, що за нашу команду грали бучанці, але вони
повинні відповідати вимогам сучасного футболу. В. Басалаєв: — Коли
склад команди повністю змінюється, тоді важко відразу знайти свою гру.
Навіть ті ігри, які ми програємо з мінімальним рахунком, показують, що
хлопці набирають... Видно, що у команди є перспектива.
— І тим не менше, все голосніше звучать голоси невдоволених уболівальників: навіщо було набирати цих легіонерів?Г.
Мамонов: — Я скажу так: у Бучі не було таких гравців, які б
задовольняли рівень сучасного футболу. Саме тому ми набираємо людей з
інших населених пунктів. І це тимчасове явище. Через два-три роки
підростуть ті хлопці, які зараз займаються у спортивних школах. Але на
сьогодні немає футболістів, які б відповідали рівню. Зараз у нас
своєрідна ніша. З кожної вікової групи вже готуються футболісти для
основної команди. І вони залишаються у команді. Деякі, щоправда, йдуть
грати у київські команди. Але намагаємося їх повернути, що вони грали
за Бучу.
У нашій ветеранській команді, за яку я граю, завдання одне: виграти кожну гру. Таке ж завдання стоїть і перед ФК «Буча». І
ще скажу, якщо на даному етапі будуть грати лише бучанці, ми будемо
отримувати у власні ворота по шість-сім м’ячів. А цього не можна
допустити. Ліпше підбирати молодих і перспективних футболістів, і через
декілька років у нас буде прекрасна команда. В. Басалаєв: —
Можливо, і не потрібно було так усіх гамузом міняти. Але зараз по ходу
гри видно, що команда поступово набирає досвіду і впевненості.
Ось
у третій лізі будуть грати тільки вихованці бучанського футболу:
1991-го, 1992-го і 1993-го років народження. І з цих дітей ми створюємо
своєрідний фарм-клуб.
— Оці люди, які прийшли у ФК «Буча», хто вони, звідки? Г. Мамонов:
— Є кілька киян, є хлопці з університету Податкової служби в Ірпені...
Із них кілька грають на більш високому, значно, рівні, ніж наші корінні
бучанці. Минулого року ми, коли їхали на гру, збирали футболістів
просто по їх домівках. Були випадки, коли на гру заявлено, скажімо,
двадцять чоловік, а ми не можемо зібрати одинадцяти. І ще одне: коли у
нас грав основний склад, заміну було зробити проблематично. Не було
кого випускати на поле рівноцінного.
— Зараз, наскільки я
розумію, створюється якщо і не професійний клуб, то напівпрофесійний —
точно... Гроші гравцям виплачуються? Г. Мамонов: — Гроші
ми не платимо, у нас все ж таки аматорський клуб. Нам допомагають
спонсори. Такі, як президент ФК «Буча» Василь Павлович Олексюк. За
спонсорські гроші куплена нова форма, сучасні м’ячі тощо. Наш мер,
Анатолій Федорук, допомагає вирішити «транспорту» проблему. Та й
взагалі він опікується розвитком спорту у місті. Приділяє цьому питанню
величезну увагу. А власне, чим він тільки не опікується! Як і встигає!..
—
А яка мотивація у футболістів ФК «Буча»? Вони, знову ж таки, не бучанці
і відчуття патріотизму у них, як би там не було, відсутнє... Г. Мамонов:
— Але вони професійно ставляться до футболу. Це молоді люди, які самі
собі хочуть довести, що вони можуть грати у футбол. Чому люди грають за
Бучу? По-перше, прекрасні умови. Жодна команда в Києво-Святошинському
районі не тренується на такому стадіоні, на такому полі. Прекрасні
тренери — це два. І третє. Після тренуванні можна прийняти душ,
відпочити. А яка екіпіровка, м’ячі тощо!.. Усе, що потрібно для
тренувального процесу у команди є. Кожен футболісти просто мріє про
такі умови.
— Так. У наш час, ви пам’ятаєте у якій формі ми грали і якими м’ячами. Навіть шнурковими... Г. Мамонов:
— П’ятнадцять років в одній формі грали, а потім її ще потрібно було і
здати. На гру грали на вантажівках. Усе було... І ніколи ми не грали за
гроші... Ми просто любили футбол.
— Як ви вважаєте, Буча — місто футбольне? В. Басалаєв:
— Так. Це місто з футбольними традиціями. Багато хлопців грали «в
Україні». Ось і Геннадій Мамонов, він перед вами, Бабійчук, Осадчий,
Вашуленко.
— А наявність футбольних майданчиків і поготів говорить про те, що у Бучі футболу приділяється досить значна увага. В. Басалаєв:
— Так. Ось і новий стадіон збираються споруджувати. Недаремно Буча —
серед міст, які буде приймати одну з команд чемпіонату Євро-2012.
Якщо
говорити про дитячий футбол, то ми виступали у трьох вікових групах і
досягли високих результатів. Варто було поставити нові футбольні
майданчики і діти заграли...
— Чи були випадки, коли наших юних футболістів дивилися селекціонери з київського «Динамо» чи з інших столичних команд? В. Басалаєв: — Кілька хлопців тренуються у «Динамо»... Г. Мамонов: — ...І в «Зірці», і в «Арсеналі»... Це хлопці 1993, 1994-го років народження. В. Басалаєв: — Виходить, що най здібніших забирають у Київ. Але є у нас резерв... Гідний... Г. Мамонов: — Я думаю, якщо база у нас буде поліпшуватися, то ніхто нікуди не піде...
А
ще я думаю, що незабаром ми будемо організовувати відкритий чемпіонат
міста Бучі на противагу чемпіонату Києво-Святошинського району. І на
цей чемпіонат ми запросимо всі команди району. А, власне, вони самі
прийдуть, бо наша база, наш стадіон — найліпший. А ФК «Буча» ми будемо
поступово готувати для ігор на першість Київської області.
— А чи є якась, хай і невеличка, зірочка в нашій команді? Г. Мамонов: — Так, є. Це сімнадцятирічний Валентин Бишовець, 1991 року народження, який вчиться в нашому інтернаті.
— І прізвище по-справжньому футбольне... Г. Мамонов:
— Ось Валентин Басалаєв його тренер. Він вихованець нашої ДЮСШ. У нього
буде велике футбольне майбутнє, якщо й у подальшому буде серйозно
ставитися до тренувань, як і нині. Він уже зараз міг би грати у другій
лізі чемпіонату України.
— Ну й останнє. Назвіть мені, панове професіонали, призову трійку чемпіонату Європи. Г. Мамонов: — Мабуть ніхто не вірить, але я б поставив на італійців. У фіналі вони гратимуть з голландцями. Треті — іспанці. В. Басалаєв: — Голландія, Італія, а на третьому місці – Росія.
Мій профіль
