Вадим ШЕЛЬМЕНКО, головний тренер ФК "Ірпінь" (Гореничі).
— Вадиме Георгійовичу, які враження у вас залишилися від матчу і взагалі від протистояння з півфіналістом "Ілліч-Осипенком"?
— Хороша команда, добре вкомплектована. Та ми підійшли до протистояння з "іллічівцями" у всеозброєнні. Результат матчу і двобою взагалі по грі. Хоча в дебюті київського поєдинку наш воротар Андрій Ковтун врятував команду, коли був вихід сам на сам. Ми дуже раді, що вийшли у фінал, хоча грою деяких наших гравців залишилися незадово-леними.
— Чого чекаєте від фіналу?
— Я є максималіст і у житті, і в роботі. Звичайно, ставимо одну мету — виграти Кубок України серед аматорів.
— Чи має значення, де починати — у Львові чи вдома?
— Є свої "за", а є свої "проти".
— Ваша команда за своїм кадровим потенціалом чи не найдосвід-ченіша у цих змаганнях. Дистанцію до фіналу ви пройшли прогнозовано і легко або були десь труднощі?
— Сказати чесно? Були труднощі у першому матчі проти ФК "Ходак" у Черкасах. Ця команда постала дуже дисциплінованою і по грі, і по самій організації —це і екіпірування, і автобус тощо. Видно, що до команди у керівництва клубу дуже серйозне ставлення. Мабуть, це була найсильніша супротивниця, з якою нам довелося зустрітися на дистанції до фіналу.
— Ваша команда — це поклик душі чи маєте серйозні плани щодо її майбутнього?
— її було створено чотири роки тому практично з нуля. Як відомо, зараз триває будівництво навчально-тренувальної бази в Гореничах для національної збірної України. Саме під цей проект і готується ця команда, а отже, вона, впевнений, матиме величезне майбутнє. У нас зростає зміна — це гравці 1986, 87 років і аж до 1991 року народження. І молодь на фоні досвідчених гравців горить бажанням завоювати місце в основному складі. Щодо перспектив — дай, Боже завоювати Кубок аматорів, і тоді однозначно поставимо завдання про участь у Кубку України серед професіональних команд.
— Чи вдасться вам на наступний рік зберегти кістяк команди?
— Якщо під нашою орудою грають такі майстри, отже, нас поважають. Думаю, що вдасться. З усіма досвідченими футболістами — Миколою Волосянком, Олегом Волотьком, Юрієм Дмитруліним, Василем Кардашем, Андрієм Ковтуном, Сергієм Коноваловим, Віталієм Косовським, Сергієм Нагорняком, Віктором Уляницьким, Едуардом Цихмейструком — у мене хороші, дружні стосунки. Наприклад, Олег Волотьок трішки вже не влаштовує за своїми кондиціями — ми запропонували його тренувати дітей дитячої школи нашого клубу. Хтось поступово відходитиме, переходячи на тренерську роботу в нашому клубі, хтось вливатиметься новий. Наприклад, коли Олександр Шовковський завершуватиме кар'єру, запропонуємо йому виступати за нашу команду (сміється). Жартую, звісно. Хоча...
Джерело матеріалу : газета "Український футбол" №118, 22 жовтня 2008 року
|