− Олександре Яковичу, як ви можете оцінити теперішній стан футбольного господарства Київської області?

− Наша федерація існує з 1997 року. Тоді вона була офіційно зареєстрована, і в 2007-му ми відзначали 10-ту річницю з дня її заснування. У зв’язку з цією подією була випущена ювілейна медаль, якою було нагороджено близько 500 активістів футболу області, які зробили вагомий внесок у розвиток футболу на Київщині. КОФФ працює на основі договору з Управлінням з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрації. Згідно з цим договором, нам надано виключне право на розвиток футболу в регіоні, а він культивується в усіх містах і районах.

Загалом на Київщині футболом займається 8500 аматорів, 12000 юнаків, понад 250 футболістів-професіоналів, 480 дівчат. В ДЮСШ − 39 відділень з футболу і 6 відділень з футзалу. До регулярних занять в спортивних школах залучено близько 7000 дітей, 282 штатних тренерів, 98 з яких мають вищу спеціальну освіту. Крім того, діють відділення футболу в Броварському вищому училищі фізичної культури і спорту, де займається 50 футболістів. В Київському обласному інтернаті спортивного профілю селища міського типу − 48 дітей і 3 тренери, в Київському обласному ліцеї − 22 футболісти і працюють два тренери.

До регулярних занять з футболу залучено і 176 інвалідів. Кожного року розігруються змагання за участю спортсменів із вадами здоров’я, а ще спільно із Центром інвалідного спорту та з Управлінням з питань фізичної культури і спорту проводиться Спартакіада під девізом «Повір у себе». Це є досить популярні змагання, які проходять не лише в Києві, а й у Фастові, Білій Церкві, Бучі, Броварах, і тому мають таку популярність. Слід сказати, що ця робота дала певний результат і на студентській арені 2006 року, де команда Київщини зайняла друге місце серед спортсменів із вадами слуху. Працює відділення футболу в ДЮСШ для інвалідів − у ньому займаються 25 дітей.

Основним напрямком у нашій роботі був і залишається дитячо-юнацький футбол, і сьогодні проходять змагання в дитячо-юнацькій лізі у чотирьох вікових категоріях, де бере участь понад 120 команд. В області існує два центри розвитку дитячо-юнацького футболу − це селище Щасливе Бориспільського району і місто Боярка, в якому працює менш потужний заклад, виховуючи кандидатів для обласних збірних.

У 2007 році була проведена велика робота по структуризації футбольного господарства Київської області. Ми відвідали всі стадіони і футбольні поля регіону, здійснивши фотозйомку спортивних об’єктів. Картина виявилася не дуже приємною, і цей «альбом» був представлений для розгляду на стіл першого заступника губернатора, який згодом доповів по цьому питанню першій особі області. Наслідком цього вже у 2008 році облрада затвердила програму «Сільський стадіон». Даний проект розрахований на чотири роки, і його завдання − зробити так, аби у кожному селі був власний стадіон. Розроблений типовий проект цих арен, який впроваджується в життя.

Як результат − стадіони в Борисполі, Берданці, Бучі, Обухові, Білій Церкві, Щасливому, Броварах, Фастові на непоганому рівні, тут можна проводити матчі другої і першої ліг. Також вже реставровано стадіон в селі Каразіне Білоцерківського району, де також чудове поле, пластикові сидіння і відповідна роздягальня для того, щоб проводити матчі рівня другої ліги.

− Як виглядає система обласних змагань?

− Чемпіонат Київщини традиційно проводиться за системою «зима-осінь». Цього року у ньому брали участь 16 колективів. Вийшовши на фінішну пряму, за чотири тури до закінчення чемпіонату, визначився чемпіон області. Ним стала «Путрівка» з однойменного села Васильківського району. Вона ж була чемпіоном й минулого року. У Кубку області цього року взяли участь 34 команди, а його володарем став ФК «Ірпінь» з Гореничів. Із нетерпінням вболівальники чекають на матч за Суперкубок.

Також проходять змагання серед команд ветеранів. Зараз проводиться організаційна робота по створенню асоціації футзалу, ветеранів і студентського футболу. Можна сказати, що це питання вже майже вирішене, відповідні документи вже знаходяться в управлінні юстиції і чекають на реєстрацію. Що стосується розвитку футзалу, у нас на досить високому рівні проводиться першість області серед команд міськвиконкомів і райдержадміністрації. Цього року у ній взяли участь 34 команди. Нам приємно, що у цих змаганнях змагаються команди обласної адміністрації, обласної ради, КОФФ. Цього року у фіналі зустрілися команди облдержадміністрації і КОФФ − перемогу здобула остання.

До речі, в команді обласної державної адміністрації грають перший заступник, два заступники губернатора, два начальники управлінь. Це люди, які сьогодні наділені владою і які ще й знаходять час для того, щоб пограти у футбол, пропагувати таким чином його серед молоді. Команда обласної федерації стала другою на всеукраїнських змаганнях серед команд міськвиконкому.

Масові змагання проводяться і в рамках турніру «Шкіряний м’яч». До них залучені всі райони і всі міста обласного підпорядкування. На першому етапі беруть участь понад 3 тис. команд, до фінальних змагань потрапляють 35 найкращих. Так само 2 тис. команд збирає «Фестиваль шкільного футболу». Взимку, під час канікул − з міні-футболу. Він проходить під девізом «Футбольні надії Київщини», де грають найменші (1-4-й класи). Дуже цікаві змагання: цікаві тим, що на них приходять дивитися і вчителі, і батьки. Другий турнір − «Наше майбутнє», який проходить на майданчиках із штучним покриттям протягом весняних канікул.

Тобто ми намагаємося залучити якомога більше дітей. І завдання ставиться не лише спортивне. Виконується також соціальне завдання. Ми змалку, з шести-восьми років, привчаємо дітей до того, щоб вони займалися футболом, могли вести здоровий спосіб життя, не вештались по вулицях. Тому що дитина, яка тренується чотири рази на тиждень, має як мінімум одну гру на тиждень, не матиме часу займатися сторонніми справами.

− Отже, судячи з ваших слів, зацікавленість грою номер один досить велика серед усіх верств населення. Та чи вистачає кадрів у тренерському складі для виховання всіх бажаючих?

− Проблема тренерських кадрів є, але вона існує не тільки у нас. Дуже хороший тренерський склад у Щасливому, в Білій Церкві, Фастові, чимало фахівців працюють у Вишгороді, в Обухові. Також ми запрошуємо тренерів з інших міст, зокрема з західних областей. До того ж КОФФ постійно проводить семінари з тренерами дитячо-юнацьких команд. На черзі − курсові зайняття. Вже цього року заплановані такі семінари після закінчення змагань студентської ліги у Білій Церкві на базі інституту післядипломної світи, і в Щасливому на базі навчально-виробничого комплексу «Щасливе».

− За рахунок чого функціонує КОФФ?

− Велику допомогу нам надає ФФУ. І та програма, яка була в ФФУ по будівництву майданчиків, і в тому, що надавались м’ячі. Сьогодні ми цю програму продовжуємо, тому що вона дає результати. Зокрема, у Бородянському районі. Просто чудові футбольні поля в Бородянці, Пісківці, Макарові, цього року здано в експлуатацію стадіон з чудовим штучним покриттям в Податковій академії (Ірпінь), штучне поле в селі Козин Обухівського району, закінчується будівництво штучного поля у Вишгороді.

Подібні ж завдання постають й у плані підготовки області до Євро-2012: використовувати наші стадіони, як тренувальну базу збірних. Мова йде насамперед про Бровари, Бучу, Бородянку і Щасливе. База останнього взагалі відповідає усім сучасним вимогам. Там є власна арена, запасне поле і манеж під накриттям зі штучним газоном. Тобто бази є, деякі готуються, і нам не соромно за те, де проводити змагання.

Також ми закуповуємо м’ячі та форму для дітей. Отже, на всіх футбольних святах, які проводяться КОФФ, обов’язково вручаємо м’ячі чи футбольну форму дітям. Наприклад, під час показового матчу-відкриття стадіону у місті Макарові цього року було запрошено команду ветеранів київського «Динамо», які грали з ветеранами Київської обласної адміністрації. Також було вручено два комплекти форми Макарівській дитячій спортивній школі, такі самі заходи проводились під час фіналу кубків в Бородянці.

− А чи існує фінансова підтримка з боку органів державної влади?

− Нам йдуть назустріч голова обласної ради і голова обласної адміністрації. Так, в 2006 році на розвиток дитячо-юнацького футболу було виділено 300 тис. грн., в 2007 − вже мільйон, а в 2008 планувалося майже півтора млн. гривень, але нестабільна політична ситуація в країні не дає ще й нині реалізувати цей проект. Тобто підтримка дитячо-юнацького футболу є. Що ж стосується всіх інших питань, зокрема дорослого футболу, футболу ветеранів, то вони функціонують за рахунок позабюджетних коштів.

− Щодо Євро-2012, як я розумію, це була робота, яка вже виконана, а що ще заплановано, що хотілось би зробити?

− Планів було багато, але не всі вони ввійшли до Всеукраїнської програми по підготовці до Євро-2012. Було заплановано будівництво інфраструктури в Обухові (стадіону, готельних комплексів), але не все виходить так, як хотілось би. Ми також прагнули, щоб до цих об’єктів були включені стадіони в Борисполі, Ірпіні, для того, щоб вивести їх на рівень, який дійсно відповідає європейському.

− Чи існує солідарність між командами? Які взагалі відносини між футбольною громадськістю області?

− Відносини можна назвати традиційними. Є команди, які на протязі близько 10-20 років конкурують між собою, як, наприклад, у радянські часи були «Спартак» − «Динамо», зараз «Динамо» − «Шахтар». Такі ж принципові стосунки на обласному рівні між «Путрівкою» й «Гральбузовим». Це два суперники, які протягом останніх років конкурують між собою. Але ворожості у відносинах між ними немає. З’являються й нові команди. Дуже перспективна «Хілт» з Любомира, яка, до речі, цілком фінансується за рахунок позабюджетних коштів приватного підприємця. Він повністю реконструював стадіон, поле, якому тепер можуть позаздрити багато клубів першої і навіть деякі представники вищої ліги.

− З-поміж усіх проблем, які є найбільш актуальними для вас на сьогодні?

− Відчутною є проблема невисокої якості футболістів. А вона виходить із того, що низькою є підготовка у дитячо-юнацькому футболі. На наших семінарах ми намагаємося донести до дитячих тренерів те, що вони повинні закласти фундамент юним гравцям саме в техніці. Навіть в концепції розвитку дитячо-юнацького футболу у нас ставиться головним завданням готувати не команди, а футболістів! Але це проблема велика. Психологія тренерів, керівників дитячо-юнацьких шкіл і спонсорів. Стереотипи залишились старі і дуже важко їх зламати.

Ми намагаємося закріпити за кожною командою професійний аспект, щоб були свої дитячо-юнацькі навчальні заклади. Як приклад, «Княжа», яка сьогодні в першій лізі, і НВК «Щасливе», де чітка система підготовки, чітка взаємодія між ФК «Княжа» і НВК «Щасливе», які допомагають і фінансують школу. Сьогодні та ж сама структура створюється в білоцерківському «Арсеналі».

Я б не сказав, що існує якась гостра проблема суддівства, але все ж вона є. Ситуація склалася так, що закінчили суддівство наші провідні арбітри в вищій лізі. Віктор Денисюк через травму не зміг продовжити арбітраж. У нас не було арбітрів вищої ліги. Сьогодні приємно, що Сергій Бойко відсудив перший матч у вищій лізі. Актуальна проблема з асистентами у вищій лізі.