28 лютого 2009 року в місті Біла Церква відбувся фінал фестивалю
шкільного футболу «Футбольні надії Київщини». У ньому взяли участь 72
шкільні команди (в двох вікових групах по 36 команд) Київської області.
Місто Бучу на змаганнях представляла команда Бучанської ЗОШ І-ІІІ ст.
№4 (вчитель фізкультури Ніна Полякова).
Турнір завершився!
Рівно о 10 годині ранку команди шляхом жеребкування розподілились на
дві підгрупи, ігри в яких проводились за коловою системою. І підгрупа – команди міста Богуслава, міста Бучі і міста Узин (Білоцерківський район); ІІ підгрупа – команди міста Фастова (футбольний клуб), міста Борисполя і міста Баришівки.
Перша
гра відбулася в нашій підгрупі між командами міста Бучі і міста Узина.
З результатом 4:3 перемогла команда міста Бучі. Друга гра (з командою
міста Богуслав) також завершилася на користь нашої команди з рахунком
4:1.
Радості не було меж – ми знову у фіналі. Звичайно, кульмінацією цього
турніру була гра за 1-2 місце між командою міста Фастова (яка, до речі,
тільки-но повернулася з міжнародного європейського футбольного турніру,
який проходив у Чехії) і шкільною командою міста Бучі ЗОШ І-ІІІ ст. №4.
За
20 хвилин гри (кожен тайм тривав по 10 хвилин) обидві команди показали
високу майстерність, культуру гри: тут були і стрімкі атаки, і влучні
удари по воротах і пропущені голи, і невикористані можливості –
нереалізований нашою командою пенальті і тому сльози розчарування.
Цього разу фортуна була на боці команди міста Фастова, ну, звичайно, їм
допоміг і міжнародний досвід футбольної гри – з рахунком 6:7 гра
закінчилася на користь фастівчан.
Потім були нагороди командам
фінальної групи: кубки, медалі, грамоти. Відзначені кращі гравці та
кращі вчителі фізкультури і тренери команд.
Команд ЗОШ І-ІІІ
ступенів №4 нагороджена двома кубками: як краща шкільна команда
Київщини та як срібний призер футбольного фестивалю «Футбольні надії
Київської області». Отже, справжнє свято шкільного футболу завершилося.
З яким настроєм проходять подібні змагання, як сьогодні
розвивається дитячий футбол у Бучі ми запитали в вчителя фізкультури
ЗОШ№4, футбольного тренера – Ніну Володимирівну Полякову. -
Ніно Володимирівно, що дає Вам наснагу для тренувань? Чи відчуваєте Ви
підтримку з боку керівництва міста Бучі, адміністрації школи, ваших
колег, сім’ї? - Так, звичайно, ми постійно відчуваємо підтримку
мера Бучі Анатолія Федорука (з його ініціативи та підтримки два
футбольні поля зі штучним покриттям збудовані в нашій школі, школі №3
та школі-інтернат) і президента ФК «Буча» Василя Олексюка (команда
забезпечена формою). Міський відділ освіти (в особі Лариси Федорук)
завжди виділяє нам транспорт і харчові пайки – соки, фрукти тощо. За
рахунок міського відділу освіти в цьому навчальному році придбані
футбольні м’ячі, що дає можливість проводити повноцінні тренування
малечі.
Команди і тренер також дякують директору школи Аллі
Літкевич за розуміння, підтримку, за виділений спортивний зал для
тренувань в зручний для команди час. Постійно підтримують нас і
заступник директора школи з навчально-виховної роботи початкової ланки
школи Антоніна Петренко та мої колеги Інна Ковалик, Тарас Кот, вчитель
фізкультури ЗОШ І-ІІІ ст. №2 міста Бучі Ірина Пасічник.
Але
особлива подяка, звичайно, батькам команд, які не рахуючись з часом,
завжди супроводжують нашу команду на турнірах, вболівають за нас, як
справжні фани команди. Це батьки А. Середи, С. Пінчука, В. Примака, А.
Гулянського, Є. Ващенка, Д. Тумка, В. Марічева, Є. Тітенка, С.
Шевченка, Є. Лук’яненка, Н.Шолудька. А дідусь та бабуся Максима Дудка
приїхали повболівати за нас у Білу Церкву аж із міста Вишгорода.
Відчуваю
підтримку і своєї сім’ї, особливо з боку чоловіка Анатолія. Адже, всі
вихідні вже майже сім років, я – на тренуваннях, в поїздках, на
футбольних турнірах.
- Як велася підготовка до фіналу фестивалю «Футбольні надії Київщини»?
- Звичайно, це постійні, систематичні тренування команд. І в сніг, і в
дощ, в робочі дні і у вихідні моя малеча завжди в залі на тренуваннях.
Ловлять кожне моє слово, виконують кожну мою настанову.
Я
набираю до секції з міні-футболу малечу кожного навчального року з 1-го
класу і навіть з дитячих садочків. Наприклад, Богдан Товстенко – ще в
садочку, а вже третій рік відвідує секцію і вже зараз готовий до участі
в серйозних футбольних турнірах.
В рамках підготовки до фіналу,
мною, як тренером, були запрошені команди на товариську зустріч до
нашої школи. Це команда з школи-садочку «Берізка» та команда
Белічанського футбольного клубу «Фаворит». Хай зустрічі закінчились хоч
і не на нашу користь, але і мої команди набули ігрової практики під час
гри з цими командами.
Практикую невеликі шкільні міні-турніри
моєї малечі з трохи старшими командами школи. Це також приносить
користь, загартовує команду психологічно. Приділяю велику увагу
фізичній підготовці команди, в наступному році планую почати тренування
в тренажерному залі з атлетичної гімнастики на доступних для малечі
тренажерах.
- Чим ще запам’ятався Вам футбольний сезон 2008-2009 навчального року? - В жовтні 2008 року також пройшов турнір з міні-футболу серед команд шкіл міста Бучі на призи «Шкіряний м’яч».
У квітні 2009 року відбудуться обласні відбіркові зональні зустрічі між
командами Київщини. Місто Бучу будуть представляти команди трьох
вікових груп (5-7-х класів) ЗОШ І-ІІІ ст. №4. Тому вже зараз ми
розпочали підготовку до цього турніру.
17 лютого 2009 року в
місті Києві в Будинку кіно відбулася V звітно-виборча конференція
Київської обласної федерації футболу. Від міста Бучі були запрошені
Бучанський міський голова Анатолій Федорук (за активне сприяння
розвитку футболу в нашому молодому місті та за будівництво та утримання
в зразковому порядку футбольних полів (стадіон «Ювілейний», будівництво
нового стандартного стадіону ПМК зі штучним покриттям, за будівництво
міні-полів в школах міста Бучі), президент ФК «Буча» Василь Олексюк (за
матеріальну підтримку команд міста Бучі) та я (єдина жінка-тренер в
Київській області, що посіла І місце в рейтингу учителів фізкультури
шкільних команд з міні-футболу).
Цікавою і змістовною була
робота конференції. Наше місто Буча було відзначене в номінації кращих
міст Київщини за станом футбольних полів та за розвиток дитячого
футболу. Всі запрошені були нагороджені цінними футбольними сувенірами
та кубками.
- Цікаво, а чим ще живуть вчителі фізкультури шкіл Бучі, крім футболу? - Вчителі фізкультури живуть плідним і цікавим шкільним спортивним життям.
Ось 13 лютого 2009 року на базі ЗОШ №4 був проведений перший семінар
вчителів фізкультури шкіл міста Бучі (голова об’єднання – вчитель
фізкультури Олег Гайдай). Тема семінару-практикуму: «Сучасні технології
реалізації навчальної програми «Фізична культура», «Спортивні ігри та
правила гри». Для роботи семінару був виділений мультимедійний кабінет
для теоретичних занять. Вчителі ділилися своїм досвідом роботи на
уроках фізкультури та в позаурочний час. Вчитель фізкультури ЗОШ №4
Тарас Кот провів нетрадиційний урок з фізкультури з елементами
атлетичної гімнастики в тренажерному залі з юнаками 10-11 класів.
Я думаю, що колеги з інших шкіл із доброю заздрістю мріють про такий тренажерний зал в їхніх школах.
А я поділилася досвідом з колегами проведення уроків фізкультури з
елементами футболу з учнями 5-А класу. Це і індивідуальне володіння
м’ячем, і робота з м’ячами в парах, удари по нерухомому м’ячу та по
м’ячу, що котиться. Був показаний учнями фрагмент навчальної гри в
міні-футбол.
З тренерами бучанської ДЮСШ були розіграні нові
правила гри в баскетбол, волейбол, міні-футбол. З великим задоволенням
всі вчителі фізкультури брали участь в практичній частині семінару – це
гра в волейбол та баскетбол.
Згідно річного плану роботи
об’єднання вчителів фізкультури, в 2008-2009 навчальному році, за
сприяння міського відділу освіти та відділу у справах сім’ї та молоді
при Бучанській міській раді в особі завідуючої Ніни Калініної, на базі
ЗОШ І-ІІІ ст. №4 проведені міські свята «Нумо хлопці!» та свято «Тато,
мама і я – спортивна сім’я». Сценарії свят готували вчителі – методисти
Олег Гайдай та Ніна Полякова. Цікаво й весело пройшли ці свята: всі
учасники нагородженні цінними подарунками, кубками, медалями – для
нагородження були навіть спечені святкові величезні пироги.
У
школах та на першість міста проводяться турніри з настільного тенісу,
міні-футболу, баскетболу, змагання з легкої атлетики, «Старти надій»,
фестиваль «Нащадки козацької слави».
- І знову повертаємося до теми футболу. Чому саме футбол, а не баскетбол, волейбол?
- Справа в тому, що я п’ять років навчалася в спортивній трипільській
школі-інтернат. Уже в той час в школі була багатюща
матеріально-спортивна база. Учні на уроках працювали за інтересами, за
своїм особистим вибором. Я грала в усі спортивні ігри: і в баскетбол, і
волейбол, і футбол, і гандбол, і теніс. З теплотою завжди згадую свого
шкільного вчителя фізкультури Григорія Теофановича, який зумів розкрити
в мені талант до ігрових видів спорту. Чому я завжди приділяю так
багато уваги саме шкільним видам спорту? Тому, що в шкільних спортивних
секціях задіяні абсолютна більшість учнів, у нас немає неперспективних
дітей. Головне, щоб у самого учня було бажання займатися тим чи іншим
видом спорту. Мені, як вчителю, хочеться, щоб якомога більшу кількість
учнів займалася улюбленими видами спорту. Тому, що тільки робота за
інтересом з часом дає плідний результат. Але, звичайно, для цього
потрібна матеріальна база в школах.
- Про що Ви мрієте, як вчитель фізкультури, як тренер футбольної команди?
- Мрію про величезний спортивний комплекс з критими футбольними полями,
з легкоатлетичним манежем, з кортами для великого тенісу, з басейном
для занять учнів всіх шкіл міста, молоді та жителів Бучі. Мрію про
те, щоб наша школа №4 працювала в одну зміну, тоді з’явиться набагато
більше можливостей для покращення роботи спортивних секцій в
позаурочний час.
Мрію про те, щоб наші юні футбольні зірочки,
які вже зійшли на футбольному небосхилі знайшли себе в великому
професійному футболі України. Перші свої кроки в цьому напрямку вони
вже зробили. Просто на даному етапі їм потрібна допомога батьків, нас
вчителів, тренерів, щоб вони повірили в свої сили і можливості. Багато
з них вже почали грати в футбольному клубі «Д» Київ. Це – Влас Примак,
брати Слава і Валерій Пінчуки, Валентин Марічев, а Андрій Бабіченко,
моє особисте воротарне відкриття, грає за футбольний клуб «Зірка» міста
Києва.
Поки що це мої мрії і мрії моїх учнів, але як правило, коли дуже чогось бажаєш, то мрії здійснюються. Видатний
філософ Л. Альберті сказав: «Три речі належать людині: душа, тіло і
час. Хто вміє добре використовувати час, буде володарем всього, що він
забажає». Це одне з моїх кредо при роботі з учнями свого випускного
11-Б класу та з моїми юними футболістами, тому що навчившись правильно
використовувати час, можна досягти дуже багато в житті.
Кореспондент :
Людмила Гладська http://www.bucha.com.ua
Мій профіль
