Парад регіональних чемпіонатів.
Переяславський край свого часу
мав амбітні команди і вправних гравців. Але нині його футбольну славу
підтримують хіба що вихованці небайдужого дитячого тренера В'ячеслава
Заболотного. Можливо, саме вони, змужнівши і набувши сил та досвіду,
захищатимуть невдовзі спортивну честь району і на обласній арені..
Однак поки що турнірні амбіції тамтешніх команд обмежуються
міжусобицями в рамках районного чемпіонату. Минулого року він зібрав
тринадцять аматорських колективів і відзначився двома насправді
винятковими і дивовижними для сучасного футболу фактами. По-перше,
середня результативність в календарних перегонах перевищила п'ять
м'ячів за матч. А по-друге, чемпіон Переяславщини не втратив жодного
турнірного очка! Зверніть увагу на підсумковий районний реєстр зразка
2009 року:
Гегемонію пристромських футболістів, однак, можна пояснити не лише
високим організаційним рівнем (Валерій Щава та його підопічні мають
вірного і надійного спонсора, а отже, й міцний кадровий та матеріальний
фундамент), але й очевидною слабкістю конкурентів. Бо й справді важко
уявити, що в Україні знайдеться бодай ще кілька команд, які пропускають
за двадцятиматчевий сезон аж … 142 голи! А втім, мова не лише про
безнадійних аутсайдерів із Стовп'яг: бронзовий призер також програв
чемпіонові — зверніть увагу, ще один унікальний факт! — із загальним
рахунком 1:14… Та й взагалі, результати на кшталт 14:0, 13:0, 15:1 тощо
так і рясніють в остаточній турнірній таблиці, що промовисто свідчить
про вражаючу нерівність сил у чемпіонаті району. Зате глядачам, як-то
кажуть, нудьгувати на футболі в переяславському краї й справді не
доводиться. Позаяк і бойових матчів там не бракує. Як приклад, нічия в
безкомпромісному протистоянні футболістів Циблів і Жовтневого з
воістину хокейним рахунком 6:6… І все-таки, попри рідкісні турнірні
результати команди з Пристром, її справжню силу можна перевірити лише
на обласному рівні. Хочеться вірити, що це станеться вже найближчим
часом. Скажімо, в прем'єрному розіграші Кубка регіональних чемпіонів
імені Безносенка…
Кагарлицький район: зметикували на сімох
Давно стали історією часи, коли кагарлицький футбол був активним
учасником обласних перегонів і справжньою грозою турнірних авторитетів з
Обухова, Фастова, Миронівки та Бородянки. Востаннє за титул чемпіона Київщини
команди Кагарлицького району змагалися ще за союзних років! Це й не дивно, бо
чемпіонат району навіть в наші часи загального футбольного піднесення формують
менше десяти команд.
Минулого року, наприклад, у двоколовому календарному турнірі
були задіяні сім аматорських колективів. Один матч не відбувся, одна
команда взагалі не здобула жодного пункту. Шкода, однак стосується це
свого часу добре знаного в області спортивного села Халчі, що
славилося, зокрема, непересічними волейболістами. А підсумкова турнірна
таблиця чемпіонату, проведеного райспортвідділом і районною федерацією
футболу під проводом Романа Дячука, має такий вигляд:
Чемпіон зазнав єдиної поразки від непретензійної стайківської
команди. Зате вирвав перемогу в основному двобої з безпосереднім
конкурентом — 2:2 та 2:1 над "Широкоступом". Однак вирішальним у
чемпіонській гонці став поєдинок шубівців з кагарлицькими футболістами.
Хлопці з райцентру виграли з рахунком 3:1 і вивели на вершину команду…
Сущаної. Така вона, футбольна дійсність: складна і непередбачувана
навіть на районному рівні.
Валерій ВАЛЕРКО, газета "Київська Правда"http://www.kiev-pravda.kiev.ua/
|