ФК Локомотив (Шевченково)  - ФК Трубіж (Заворичі)  0-1

С. Шевченково, сільський стадіон.

Перед тим як описувати цей матч, слід відзначити, що двобої між цими суперниками завжди відзначалися жорсткою боротьбою, яка часто межує з грубістю. На моїй пам’яті багато таких поєдинків за останні 20 років, не став виключенням і цей матч. Як результат – по три жовтих картки у кожної команди.

Кидається також в очі, що склад команди Шевченково обновився біль ніж на 80%. Із 11 гравців, що вийшли на поле в стартовому складі, з минулорічного складу можна було впізнати тільки двох хлопців.  Таке оновлення явно пішло на користь, судячи по якості гри. Не знаю звідки ці хлопці взялися, але видно, що встигли пограти на рівні явно вищому від районного (принаймні в Броварському районі за останні 20 років я Їх не бачив).  Центр поля у господарів виглядав дуже потужно, але через щільну гру Заворицької оборони технічним господарям ніяк не вдавалося продертися.  На мою особисту думку, дуже негативну роль для господарів грає їх домашній майданчик – покритий подекуди піском та дуже малих розмірів. Через ці малі розміри гра дещо відрізнялася від повноцінного великого футболу. Центр майданчику майже не використовувався, оскільки можна цілком точно віддавати передачу прямо з лінії оборони в карний майданчик суперника. А з центру поля вже можна досить небезпечно бити по воротам. Таким чином, потужна середня лінія господарів була виключена з гри – м’яч літав просто над їхніми головами.

В першому таймі рахунок так і не був відкритий. Все, що могли досягти господарі – декілька ударів здалеку та напів-момент після небезпечного прострілу (в ситуації добре зорієнтувався воротар). Гості також відзначились кількома ударами та ще й виходом один на один, щоправда при цьому пролунав свисток арбітра, який зафіксував фол з боку гостей в боротьбі за верховий м’яч. Якби арбітр прогавив цей момент, у господарів проблеми виникли б уже в першому таймі.

Другий  тайм почався в тому ж темпі, однак… за рівної гри виграє той, хто, хто менше помиляється. Заворичі не дали жодного разу вийти на побачення зі своїм голкіпером, а от господарі побалували гостей, за що і поплатилися. Правий хавбек гостей Драгомирецький Денис вкотре підтвердив свою майстерність, точно пробивши в правий від кіпера кут. Захист господарів грав занадто самовпевнено, недооцінюючи суперника, той же Денис мав іще одну 100%-ну нагоду, розстрілюючи ворота головою впритул. На цей раз він пробив надто прямолінійно – в голкіпера, по центру воріт.

Після пропущеного м’яча господарі значно активізувалися. Але знову ж таки недоліки свого власного майданчика та пильність гостей не дозволяли їм створити небезпеку. Але один таки серйозний момент запам’ятався. Півзахисник гостей, який щойно вийшов на заміну, необачно виставив ногу супернику прямо на лінії карного майданчика. З таких позицій технічний виконавець стандартів мав би забивати з імовірністю 60/40. Та гостям все ж таки пощастило – м’яч після штрафного удару пролетів повз ворота. Напруга не знімалася до кінця матчу, господарі використовували весь свій арсенал – і технічний і артистичний.  Та слід відзначити досвід арбітра, відвертий артистизм в падіннях у карному майданчику він чітко розпізнавав, хоча за це йому діставалося на горіхи від глядачів. Вони ніяк не хотіли мирится з домашньою поразкою рідної команди. Після матчу один із постійних фанатів Шевченково навіть вискочив на поле із погрозами до арбітру, та, дякувати Богу, наявний здоровий глузд переважив кількість алкоголю в крові, і обійшлося без рукопашної.

 Науменко Володимир