Віталій Брунько – постать в українському футзалі неординарна, і як кожна неординарна особистість викликає в уболівальників цілу зливу різноманітних почуттів. Єдине, в чому збігаються усі погляди: це в тому, що для вихованця школи київського «Динамо» у футзалі не має жодних таємниць.

Ще б пак! За плечима Віталія великий життєвий і спортивний досвід. Він чи не єдиний з українських футзалістів, який брав участь майже у всіх чемпіонатах України ( у 14 із 15, не враховуючи нинішнього ). Про нього кажуть, що він – захисник з чітко вираженим спрямуванням на ворота суперників. У чемпіонатах України Віталій пограв у багатьох командах...

Розпочинав свою кар’єру професійного футзаліста у київській команді «Аваль». Це сталося ще в далекому 1994 році.  Під час чемпіонату, у березні місяці, Віталій змінив клуб і перейшов до ще однієї столичної команди -  «Київ-Уніспорт», кольори якої захищав півтора роки.

У 1995 році його команда посіла 4-е місце в чемпіонаті України, що було дуже непоганим показником. Проте в наступному сезоні «Уніспорт» втратив свої позиції і опустився на 8-є місце. Віталій регулярно виходив на майданчик, загалом зігравши 38 матчів за «Київ-Уніспорт».

Влітку 1996 року Брунько перейшов до третьої у своїй кар’єрі київської команди – «Корпія-Політехнік», в якій провів чотири с половиною чудові сезони.

У першому з них «Корпія» посіла 4-е місце в чемпіонаті України, а Віталій вперше в кар’єрі був вилучений з поля. А вже в наступному сезоні про Віталія знали всі команди у чемпіонаті України. «Корпія-Політехнік» опустилася на 6-е місце в чемпіонаті, проте Віталій здобув свій перший індивідуальний трофей. Брунько забив 28 голів у ворота суперників і посів третє місце у гонці бомбардирів чемпіонату.

Наступного сезону «Корпія-Політехнік» піднялася на одну сходинку в турнірній таблиці, а Віталій знову потрапив до 10-ки (9-є місце) кращих бомбардирів чемпіонату.

У 2000 році київська команда знову, як і три роки тому, посідає 4-е місце у чемпіонаті. У цьому сезоні Брунько став справжнім лідером «Корпії. Саме його голи (31 гол в 40 матчах) допомогли команді досягти цієї вершини. Віталій третій раз поспіль потрапив до 10-ки (7-є місце) кращих бомбардирів чемпіонату. Це був його останній повний сезон у київській команді, так як вже в середині  наступного він перейшов до донецького «Шахтаря», у складі якого у 2001 році в четвертий раз у своїй кар’єрі посів четверте місце у чемпіонаті України. Число «4» наче переслідувало Віталія, адже у списку бомбардирів того сезону він також опинився на четвертому місці.

Перемоги до Брунька і його команди прийшли у наступному році. «Шахтар», а разом з ним і герой даного матеріалу, став чемпіоном України. Дуже допоміг їм у цьому Ігор Москвічов, який прийшов у міжсезоння і встиг за 16 матчів наколотити 45 голів у ворота суперників. Внесок Віталія Брунько у це досягнення команди був дещо скромнішим – 10 голів в 31-ому матчі...

Перемога у чемпіонаті відкрила дорогу «Шахтарю» у Кубок УЄФА. У першому раунді на донецьку команду чекали матчі з  «Кемі Торніо» ( Фінляндія ) , «АГБУ Арарат» (Кіпр) та – «Зоря» (Молдова).

З усіма цими командами «Шахтар» не мав проблем і легко їх перегав. Домопіг «гірникам» у цьому і Брунько: