Вже через рік Віталій вдруге поїхав на чемпіонат Європи, який приймала Іспанія. Потрібно було відстоювати титул віце-чемпіонів Європи.

На груповому етапі у українців виникли певні проблеми. У першому матчі «Україна» несподівано поступилася «Чехії», а у другому легко здолала «Нідерланди». Тож долю путівки у півфінал мав вирішити принциповий матч із «Росією».

«Україна» - «Чехія» 1-2

«Україна» - «Нідерланди» 4-1

«Україна» - «Росія» 2-1

Підсумкова таблиця

У півфіналі українці були розбиті командою «Іспанії» з рахунком 0:5, а в матчі за третє місце поступилися італійцям – 1:3 і залишился без медалей чемпіонату. У всіх цих матчах грав і Віталій Брунько.

У 2007 році Брунько встановив свій власний рекорд результативності – 33 голи у чемпіонаті і друге місце у списку бомбардирів.

Весною того ж року Віталій в останнє одягнув футболку збірної України. Він зіграв у двох матчах відбору на чемпіонат Європи 2007 проти збірних Ізраїлю та Словаччини.

Також у 2007 році на Віталія чекав другий старт у кубку УЄФА.

Готоючись до старту у євробуках у серпні 2007 року «Енергія» взяла участь у турнірі «Dina Open Cup», який проходив у Москві:

Фінал

«Енергія» вийшла до елітного раунду:

14 жовтня
«ВІЗ-Сінара» – «Енергія» – 2:1
«КІП Діва» – «Хапоель Іроні Рішон» – 5:3

15 жовтня
«ВІЗ-Сінара» – «КІП Діва» – 10:3
«Енергія» – «Хапоель Іроні Рішон» – 4:3

17 жовтня
«КІП Діва» – «Енергія» – 4:3
«Хапоель Іроні Рішон» – «ВІЗ-Сінара» – 1:3 

Підсумкова таблиця

Примітка: «ВІЗ-Сінара» (Росія) згодом здобула Кубок УЄФА, обігравши у фіналі – «Ель Посо» (Іспанія) з рахунком 7:6 (по пенальті)

Таким чином, у лютому 2008 року Віталій Брунько вже виступав за львівський «Тайм».

31 січня він дав інтерв’ю сайту www.prosport.lviv.ua:

--Віталію, як почалася твоя кар`єра у міні-футболі?

Кар`єра у міні-футболі почалася з футболу великого. Я вихованець футбольної школи «Динамо» Київ, в якій моїм тренером був Олександр Шпаков. Після закінчення «динамівської» школи, поступив до будівельного інституту. А вже до міні-футболу мене привів Андрій Антонович Голякевич, котрий запросив мене виступати за інститутську команду. З 1994 року грав за інститут, згодом в «Корпії».

--У скількох командах до приходу в «Тайм» тобі довелося виступати?

Два роки виступав за «Київ-Уніспорт», п`ять за київську команду «Корпія», два за донецький «Шахтар», рік за чернігівську «Енергію», останні чотири сезони провів за львівську «Енергію» і от зараз  львівський «Тайм».

--З чим пов`язаний твій перехід з «Енергії» до «Тайму», адже «Енергія» зараз бореться з «Шахтарем» за золото чемпіонату…

Керівники «Тайму» забажали бачити мене у своєму клубі, та й я був не проти. Таким чином керівники клубів договорилися про мій перехід.

--У своїй кар`єрі ти виступав під керівництвом різних тренерів. Хто з твоїх наставників мав на твоє становлення, як гравця найбільший вплив?

Кожен з тренерів мали той чи інший вплив, тією чи іншою мірою впливали на моє становлення, як гравця. Хоча я б виділив Андрія Антоновича Голякевича, який навчив мене грати у міні-футбол, бо до цього я грав у футбол.

--Який із зіграних тобою матчів запам`ятався найбільше?

Було це чи то у 1999 чи то 2000 році, зараз точно не пригадую, грали ми у Києві. «Корпія», за яку я тоді виступав, грала проти донецького «Вуглика». Матч видався видовищним і щедрим на голи. Ми перемогли 8:7, а я забив у тому матчі 7 із 8 голів «Корпії» у ворота донеччан. Це був для мене найбільш пам`ятний поєдинок.

--Ти пограв у багатьох командах. В якій найбільше тобі сподобалося грати?

В «Енергії» та «Шахтарі», в яких до роботи відносяться з великою професійністю. Сподіваюся, що у «Таймі» мені буде так само добре, як і в цих клубах.

--З ким із футзалістів тобі було приємно грати?

Я грав в усіх чемпіонатах України, пропустив тільки перший. З поміж тих, хто виходив зі мною на майданчик можу виділити Сергія Корідзе, Олега Солодовника, Ігоря Москвічова, Олега Безуглого.

--Ти вийшов із великого футболу, назви, будь ласка свою улюблену команду?

Я киянин, вихованець «динамівської» школи, тому вболіваю тільки за «Динамо».

--Ти неодноразово захищав кольори збірної України, напевно, ще не погасло бажання знову пограти у ній?

Бажання – бажанням, проте я переконаний, що у збірну треба залучати молодих з прицілом на майбутнє. Настав час творити нову команду.

--Якщо б не футбол то…

Я закінчив будівельний інститут, маю диплом інженера-будівельника. Після завершення своє футбольної кар`єри планую зайнятися роботою, яка буде пов`язана з будівництвом.

--Які кумедні випадки траплялися за час твоєї спортивної кар`єри?

Сьогодні важко пригадати.

--Твоя найбільш заповітна мрія на цей сезон?

Я хочу виграти в цьому сезоні з командою «Тайм» бронзові медалі чемпіонату.

--Чим займаєшся у вільний від ігор і тренувань час?

Багато часу присвячую сім`ї – дружині та синові. Дуже люблю читати літературу, бо після закінчення спортивної кар`єри хочу працювати за тією спеціальністю, яку здобув в інституті.

--Якщо б можна було щось змінити у твоєму житті. Щоб ти змінив?

Мене в житті все влаштовує. У мене є гарна, красива дружина,  син, якого я дуже люблю, робота, яка приносить мені задоволення. В принципі змінювати нічого не  хочеться.

У 2008 році "Тайм" посів лише 5-є місце, тож заповітная мрія Брунька на той сезон не була втілена у життя.