Зате чемпіонат району й справді заслужив одностайної похвали. Чотирнадцять
найсильніших команд узяли участь в класичних двоколових перегонах, зігравши по
двадцять шість матчів. Порівняно з попереднім роком шістка лідерів персональних
змін не зазнала. Проте турнірна таблиця набула зовсім іншого вигляду, і
насамперед це стосується чемпіона-2008: ФК "Баришівка", очолюваний граючим
президентом Юрієм Кондратенком, опустився на п'яте місце. Натомість березанський
"Будівельник", підготовлений Ігорем Калашником, обміняв шосту позицію зразка
2008 року на комплект золотих медалей. До того ж зробив це насправді
переконливо, вигравши 23 матчі з 26 і зазнавши тільки однієї поразки. А
кількість забитих м'ячів, як і феноменальна різниця забитих і пропущених — плюс
97 (!), найпромовистіше засвідчили загальну вищість нового тріумфатора над
іншими учасниками турніру. Зверніть увагу на підсумкову таблицю чемпіонату
Баришівського району 2009 року:
Основу березанської команди
становили ветерани і просто досвідчені футболісти. Приміром, 38-річний граючий
тренер Ігор Калашник свого часу був дворазовим фіналістом обласного кубка в
складі місцевої "Дружби" (КСП — на початку 90-х), а Петро Дмитренко вже в новому
столітті став чемпіоном області в складі ФК "Путрівка". Не менш важливо, що
цементували колектив і сімейні дуети: товариство тренерові склав його 18-річний
син Віталій Калашник, а партнером 24-річного Станіслава Бишовця, який має досвід
виступів і серед професіоналів, був його 50-річний батько Микола, один з героїв
обласних ветеранських перегонів. А справжній фурор у чемпіонаті району зчинив
25-річний Олександр Галицький: забивши 34 м'ячі, він завоював ще й титул князя
футбольних стрільців!.. Однак легким турнірний шлях не став і для
"Будівельника". В окремих матчах, як-от з володарем Кубка району — коржівським
"Трубежем", Ігор Калашник і його команда виривали вольову перемогу буквально на
останніх хвилинах. А в принциповому поєдинку з майбутнім бронзовим призером
березанці виграли з рахунком 5:3, поступаючись перед останньою десятихвилинкою —
2:3. А от ФК "Баришівка" не поталанило і в кубковому турнірі: Юрій
Кондратенко з партнерами програв у рідних стінах фінал хлопцям з Коржів, серед
яких були й добре відомі навіть за межами району воротар Василь Скибенко та
хавбек Ігор Камалов, а також граючий тренер бронзовий призер європейської
першості серед юнаків Володимир Гопкало. Схоже, баришівці запізнилися зі зміною
поколінь — їхнім лідерам уже далеко за тридцять. Хоча сам Кондратенко нарікає на
організаторів турніру, котрі дозаявили за "Трубіж" кількох професіоналів з
"Оболоні"… До слова, очолює Баришівську районну федерацію футболу 24-річний
футболіст Ігор Титов, який минулий рік присвятив активним виступам у кількох
інших регіонах: як оборонець ФК "Макарів" він, зокрема, став срібним призером
обласного чемпіонату, а в складі ФК "Буча" — переможцем основного турніру в
Києво-Святошинському районі. Такого, здається, наш футбол досі не знав! Але в
Титова є надійний помічник (точніше — наставник) — член виконкому районної
федерації і начальник райспортвідділу Віктор Мудрак, тож і загальна справа на
малій батьківщині футболіста не гальмується. Приємно, що й керівники трудових
колективів активно підтримують футбол у регіоні. Наприклад, значна заслуга в
турнірному злеті "Будівельника" належить Березанському заводу залізобетонних
виробів і його небайдужому директорові Віктору Патюті. Мова і про матеріальну, і
про моральну підтримку. Це ж повною мірою стосується й Віктора Науменка,
спонсора кубкового тріумфатора. Шкода, проте міська влада Березані, насамперед —
спортивна (начальник галузевого відділу Володимир Лук'яненко) реальної допомоги
футболові та його людям не надає. Більше того: в місті вперше за багато років
навіть не розіграли традиційного кубка…