Помилка президента. ФК "Буча" — незмінний чемпіон області серед ветеранів упродовж чотирьох попередніх років. Укомплектована досвідченими футболістами, зокрема й чемпіонами країни різних сезонів у складі прославленого "Динамо" з Києва, команда з пристоличного міста задала турнірний тон і нинішнього сезону. Приміром, у вересневій Баришівці, на стадії групових перегонів, бучанці розгромили свого майбутнього конкурента по фіналу — збірну Баришівського району — з однозначним рахунком 3:0. А взагалі на турнірному марші ФК "Буча" забивав у середньому більше чотирьох м'ячів за матч!... Можливо, саме ця подробиця, а може, символічний титул непереможної команди, який так пасував бучанцям аж чотири роки, й спричинили фатальну помилку президента клубу Василя Олексюка. Бо його слова зі святкового інтерв'ю нашій газеті про п'ять чемпіонських титулів поспіль стали найефективнішим допінгом для честолюбних баришівців. "Отже, Буча впевнена в своїй перемозі ще до фіналу? Що ж, тим цікавішим буде матч", — наголосив Юрій Кондратенко, лідер футбольних козаків з Баришівського району.
Свій до свого. Протистояння на добре підготовленому полі стадіону "Прогрес" було насправді знаковим. З одного боку — зіркова бучанська команда, лідерами якої, поруч з ірпінцем Святославом Вашуленком, були колишні професіонали Андрій Аненков, Олександр Боровик, Юрій Грицина, Сергій Швець, Євген Ястребинський та Сергій Ященко. З другого — згуртована виключно з місцевих гравців, а отже, менш майстровита, зате по-справжньому дружна збірна району, в якій стали пліч-о-пліч родичі, куми, свати і просто друзі з дитинства. Не дивно, що саме баришівці, активно підтримані багаточисельною глядацькою
аудиторією — таки воістину: свій до свого! — заповзялися штурмувати чужі ворота ледь не з першої ігрової хвилини. Бо про титул обласного чемпіона вони мріяли два десятки літ, раз у раз зупиняючись в календарних перегонах буквально за кілька кроків од вершини.
Дуплет Бишовця. Перший гол у фіналі вібувся на тринадцятій хвилині. Микола Бишовець, опинившись метрів за двадцять п'ять від воріт гостей без супротиву, завдав удару з відскоку — і м'яч напнув сітку за спиною голкіпера чемпіонів. Стадіон аж зайшовся в оваціях! Однак бучанці відповіли масованим штурмом, і Вашуленко та Ястребинський лише дивом не відновили рівновагу в рахунку ще до перерви. Динамічний і гострий поєдинок на зустрічних курсах не залишав байдужим на трибунах нікого. Хоча воротарі — баришівець Микола Давиденко та бучанець Андрій Мойсеєнко — робили все, аби цифри на табло змінювалися нечасто. Втім, на початку другого тайму підстави для втіхи з'явилися в уболівальницького десанту з Бучі. Це Вашуленко, скориставшись неузгодженістю дій захисту суперника, зрівняв рахунок — 1:1. Однак ще за п'ять хвилин Бишовець забив другий красень-м'яч ударом з-за меж штрафного майданчика, і відчутно стомлені господарі отримали конче потрібну порцію емоційної наснаги. І все-таки ігровий час переможця не виявив: Боровик дивовижним за красою та силою далекобійним ударом у "дев'ятку" звів матч до нічиєї — 2:2.
Бенефіс Давиденка. Серія післяматчевих пенальті здійняла весь стадіон на ноги, а декого з особливо знервованих уболівальників змусила подбати й про заспокійливі пігулки. Обмінявшись голами на старті, команди зійшли з одного шляху вже в другій спробі, коли вельми невдало ударив баришівець Борис Мриглот. Тим часом Боровик, Вашуленко та Швець довели результат до катастрофічного для господарів — 1:3. Однак тут ожили трибуни: баришівці забили і раз, і другий, а гості, навпаки, в обох спробах схибили. Причому богатирем цих вирішальних миттєвостей став голкіпер Давиденко. "Го-ща! Го-ща!" — захоплено скандували прізвисько свого улюбленця симпатики баришівців аж доти, доки до м'яча не підійшов Юрій Кондратенко. Пауза тривала рівно стільки, скільки "шкіряний", безжально спрямований граючим тренером баришівської команди в кут чужих воріт, летів до сітки. "Ку-ля!" — радісно видихнув ощасливлений стадіон, і на Баришівку зійшла вимріяна чемпіонська осінь…
Валерій ВАЛЕРКО.
www.kiev-pravda.kiev.ua
|
Мій профіль
